Словарь української мови (1924)/упирів
◀ упириця | Словарь української мови У упирів |
упирувати ▶ |
|
Упирі́в, ро́ва, ве. Принадлежащій упырю. Шейк.
◀ упириця | Словарь української мови Борис Грінченко У упирів |
упирувати ▶ |
|
Словарь української мови — У
упирів
Борис Грінченко
1924
Упирі́в, ро́ва, ве. Принадлежащій упырю. Шейк.