Словарь української мови (1924)/упирувати
| ◀ упирів | Словарь української мови У упирувати |
упирь ▶ |
|
Упирува́ти, ру́ю, єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує. Греб. 350.
| ◀ упирів | Словарь української мови Борис Грінченко У упирувати |
упирь ▶ |
|
Словарь української мови — У
упирувати
Борис Грінченко
1924
Упирува́ти, ру́ю, єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує. Греб. 350.