Словарь української мови (1924)/унук
◀ унудити | Словарь української мови У унук |
унука ▶ |
|
Уну́к, ка, м. Внукъ. Набрались діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597. Ум. Уну́чок.
◀ унудити | Словарь української мови Борис Грінченко У унук |
унука ▶ |
|
Словарь української мови — У
унук
Борис Грінченко
1924
Уну́к, ка, м. Внукъ. Набрались діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597. Ум. Уну́чок.