Словарь української мови (1924)/унудити
◀ уношення | Словарь української мови У унудити |
унук ▶ |
|
Унуди́ти, джу́, диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. III. 192.
◀ уношення | Словарь української мови Борис Грінченко У унудити |
унук ▶ |
|
Словарь української мови — У
унудити
Борис Грінченко
1924
Унуди́ти, джу́, диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. III. 192.