Словарь української мови (1924)/умудритися
| ◀ умудрити | Словарь української мови У умудритися |
умудрувати ▶ |
|
Умудри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать. Гліб.