Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умокати
Берлін: Українське слово, 1924

Умока́ти, ка́ю, єш, сов. в. умо́кнути, кну, неш, гл. Обмакиваться, обмакнуться. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок. Черн. у.