Словарь української мови (1924)/умовчати
| ◀ умовно | Словарь української мови У умовчати |
умокати ▶ |
|
Умо́вчати, чу, чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
| ◀ умовно | Словарь української мови Борис Грінченко У умовчати |
умокати ▶ |
|
Словарь української мови — У
умовчати
Борис Грінченко
1924
Умо́вчати, чу, чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.