Словарь української мови (1924)/умовний
| ◀ умовлятися | Словарь української мови У умовний |
умовно ▶ |
|
Умо́вний, а, е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
| ◀ умовлятися | Словарь української мови Борис Грінченко У умовний |
умовно ▶ |
|
Словарь української мови — У
умовний
Борис Грінченко
1924
Умо́вний, а, е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.