Словарь української мови (1924)/умовини
◀ умова | Словарь української мови У умовини |
умовити ▶ |
|
Умо́вини, вин, ж. мн. = Умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
◀ умова | Словарь української мови Борис Грінченко У умовини |
умовити ▶ |
|
Словарь української мови — У
умовини
Борис Грінченко
1924
Умо́вини, вин, ж. мн. = Умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.