Словарь української мови (1924)/умова

by Борис Грінченко

◀ умняти

Словарь української мови Борис Грінченко У умова

умовини ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Умо́ва, ви, ж. Уговоръ, условіе, договоръ. Ном. № 14062. Носила зробить умову, як завтра їм ставать у бой. Котл. Ен. VI. 67. Чи забув, яка між нами з тобою умова? Г. Арт. (О. 1861. III. 104). Ум. Умо́вонька. Бодай же ти не вернувся, що умовоньку забувся: щоб їхати мимо милу, та й заїхать на годину. Нп.