Словарь української мови (1924)/умець
◀ уметити | Словарь української мови У умець |
умивальний ▶ |
|
Уме́ць, умця́ и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
◀ уметити | Словарь української мови Борис Грінченко У умець |
умивальний ▶ |
|
Словарь української мови — У
умець
Борис Грінченко
1924
Уме́ць, умця́ и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.