Словарь української мови (1924)/ум

by Борис Грінченко

◀ уляпуватися

Словарь української мови Борис Грінченко У ум

умазати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ум, ума́, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. № 1553. Не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. МВ. I. 102. З добра́ ума́. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. Сим. 131. Ума́ виві́дувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Черк. у. Ум. Уме́ць, умо́чок.