Словарь української мови (1924)/умелигати
| ◀ умедити | Словарь української мови У умелигати |
умен ▶ |
|
Умелига́ти, га́ю, є́ш, гл. = Умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. II. 210.
| ◀ умедити | Словарь української мови Борис Грінченко У умелигати |
умен ▶ |
|
Словарь української мови — У
умелигати
Борис Грінченко
1924
Умелига́ти, га́ю, є́ш, гл. = Умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. II. 210.