Словарь української мови (1924)/умедити
| ◀ умаювати | Словарь української мови У умедити |
умелигати ▶ |
|
Уме́дити, джу, диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленіи. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала. Мнж. 108.