Словарь української мови (1924)/укурювати
| ◀ укуріти | Словарь української мови У укурювати |
укурюватися ▶ |
|
Уку́рювати, рюю, єш, сов. в. укури́ти, рю́, риш, гл. Запыливать, запылить.
| ◀ укуріти | Словарь української мови Борис Грінченко У укурювати |
укурюватися ▶ |
|
Словарь української мови — У
укурювати
Борис Грінченко
1924
Уку́рювати, рюю, єш, сов. в. укури́ти, рю́, риш, гл. Запыливать, запылить.