Словарь української мови (1924)/укуплятися
| ◀ укупі | Словарь української мови У укуплятися |
укупоньці ▶ |
|
Укупля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. укупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта. 2) — у парубки́. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ въ ихъ среду. Мил. 60.