Словарь української мови (1924)/укривання
◀ укривальник | Словарь української мови У укривання |
укривати ▶ |
|
Укрива́ння, ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. Укрива́ннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. III. 279.