Словарь української мови (1924)/уклонятися
◀ уклоняти | Словарь української мови У уклонятися |
уклопочаний ▶ |
|
Уклоня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. уклони́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Мет. 348. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу. Ном. № 2559. 2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому. К. Псал. 190.