Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уклоняти
Берлін: Українське слово, 1924

Уклоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. уклони́ти, ню́, ниш, гл. 1) = Уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. I. 217. Сам низенько уклонив. АД. I. 218. 2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.