Словарь української мови (1924)/узоряти
◀ узорити | Словарь української мови У узоряти |
узріти ▶ |
|
Узоря́ти, ря́є, гл. безл. Свѣтать. Взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало. Гол. IV. 519.
◀ узорити | Словарь української мови Борис Грінченко У узоряти |
узріти ▶ |
|
Словарь української мови — У
узоряти
Борис Грінченко
1924
Узоря́ти, ря́є, гл. безл. Свѣтать. Взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало. Гол. IV. 519.