Словарь української мови (1924)/угодник
| ◀ угодний | Словарь української мови У угодник |
угодно ▶ |
|
Уго́дник, ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.
| ◀ угодний | Словарь української мови Борис Грінченко У угодник |
угодно ▶ |
|
Словарь української мови — У
угодник
Борис Грінченко
1924
Уго́дник, ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.