Словарь української мови (1924)/угодний
◀ угодливий | Словарь української мови У угодний |
угодник ▶ |
|
Уго́дливий, уго́дний. См. Угоден.
◀ угодливий | Словарь української мови Борис Грінченко У угодний |
угодник ▶ |
|
Словарь української мови — У
угодний
Борис Грінченко
1924
Уго́дливий, уго́дний. См. Угоден.