Словарь української мови (1924)/угачувати
| ◀ угатити | Словарь української мови У угачувати |
угаювати ▶ |
|
Уга́чувати, чую, єш, сов. в. угати́ти, чу́, тиш, гл. 1) = Загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.