Словарь української мови (1924)/увірувати
| ◀ увірнути | Словарь української мови У увірувати |
увірчувати ▶ |
|
Уві́рувати, рую, єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
| ◀ увірнути | Словарь української мови Борис Грінченко У увірувати |
увірчувати ▶ |
|
Словарь української мови — У
увірувати
Борис Грінченко
1924
Уві́рувати, рую, єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.