Словарь української мови (1924)/увірнути
| ◀ увіритися | Словарь української мови У увірнути |
увірувати ▶ |
|
Увірну́ти, ну́, не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.