Словарь української мови — Уувольняти Борис Грінченко
1924
Увольня́ти, няю, єш, сов. в. увольни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.