Словарь української мови (1924)/увольняти

by Борис Грінченко

◀ увольнити

Словарь української мови Борис Грінченко У увольняти

уволю ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Увольня́ти, няю, єш, сов. в. увольни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.