Словарь української мови (1924)/увикати

by Борис Грінченко

◀ увижатися

Словарь української мови Борис Грінченко У увикати

увилювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Увика́ти, ка́ю, єш, сов. в. уви́кнути, ну, неш, гл. = Звикати, звикнути. Вх. Зн. 72. Ввикай Христа сповивати. Грин. III. 32.