Словарь української мови (1924)/увалюватися

by Борис Грінченко

◀ увалювати

Словарь української мови Борис Грінченко У увалюватися

уваляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ува́люватися, лююся, єшся, сов. в. ували́тися, лю́ся, лишся, гл. Проваливаться, провалиться. Чуб. V. 1109. Ой не ходи по льоду, бо й увалишся. Мил. 100.