Словарь української мови (1924)/увалювати
| ◀ увалити | Словарь української мови У увалювати |
увалюватися ▶ |
|
Ува́лювати, люю, єш, сов. в. ували́ти, лю́, лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провалить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.