Словарь української мови (1924)/убивати

by Борис Грінченко

◀ убивання

Словарь української мови Борис Грінченко У убивати

убиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убива́ти, ва́ю, єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, є́ш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. Мет. 64. Уби́ти му́ху, чмеля́. Выпить, подкутить. Ном. № 11732, 11733. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Грин. I. 153. Ножа в серце вбили. Чуб. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. Св. Л. 277. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Мнж. 124. Біжи, коню, дорогою широкою убитою. Нп.