Словарь української мови (1924)/убезпечатися

by Борис Грінченко

◀ убезпечати

Словарь української мови Борис Грінченко У убезпечатися

убезпечення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убезпеча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. убезпе́читися, чуся, чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик. К. ДС. 4.