Словарь української мови (1924)/тіпати

by Борис Грінченко

◀ тіпання

Словарь української мови Борис Грінченко Т тіпати

тіпатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ті́пати, паю, єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпа́ти. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. I. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.