Словарь української мови (1924)/тіпання
| ◀ тіпанина | Словарь української мови Т тіпання |
тіпати ▶ |
|
Ті́пання, ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпа́ння. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льна, трепаніе. Шейк. Ум. Тіпа́ннячко.