Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тіпання
Берлін: Українське слово, 1924

Ті́пання, ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпа́ння. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льна, трепаніе. Шейк. Ум. Тіпа́ннячко.