Словарь української мови (1924)/турчитися
| ◀ турчити | Словарь української мови Т турчитися |
туршник ▶ |
|
Ту́рчитися, чуся, чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
| ◀ турчити | Словарь української мови Борис Грінченко Т турчитися |
туршник ▶ |
|
Словарь української мови — Т
турчитися
Борис Грінченко
1924
Ту́рчитися, чуся, чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.