Словарь української мови (1924)/турчити

< Словарь української мови (1924)

◀ турчинонько

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
турчити

турчитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ту́рчити, чу, чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/турчити&oldid=477484