Словарь української мови (1924)/туркотів
◀ туркотати | Словарь української мови Т туркотів |
туркотіння ▶ |
|
Ту́ркотів, това, ве. Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.
◀ туркотати | Словарь української мови Борис Грінченко Т туркотів |
туркотіння ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туркотів
Борис Грінченко
1924
Ту́ркотів, това, ве. Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.