Словарь української мови (1924)/тупій
◀ тупі | Словарь української мови Т тупій |
тупіньки ▶ |
|
Тупі́й, пія́, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = Тупиця.
◀ тупі | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупій |
тупіньки ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупій
Борис Грінченко
1924
Тупі́й, пія́, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = Тупиця.