Словарь української мови (1924)/тупі
◀ тупиця | Словарь української мови Т тупі |
тупій ▶ |
|
Ту́пі, меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. Ту́піньки.
◀ тупиця | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупі |
тупій ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупі
Борис Грінченко
1924
Ту́пі, меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. Ту́піньки.