Словарь української мови (1924)/тупотіння
| ◀ тупотати | Словарь української мови Т тупотіння |
тупотіти ▶ |
|
Тупоті́ння, ня, с. = Тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
| ◀ тупотати | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупотіння |
тупотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупотіння
Борис Грінченко
1924
Тупоті́ння, ня, с. = Тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.