Словарь української мови (1924)/тупкувати
| ◀ тупкати | Словарь української мови Т тупкувати |
тупнути ▶ |
|
Тупкува́ти, ку́ю, єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
| ◀ тупкати | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупкувати |
тупнути ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупкувати
Борис Грінченко
1924
Тупкува́ти, ку́ю, єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.