Словарь української мови (1924)/тупкати
| ◀ тупіяка | Словарь української мови Т тупкати |
тупкувати ▶ |
|
Ту́пкати, каю, єш, гл. 1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.
| ◀ тупіяка | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупкати |
тупкувати ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупкати
Борис Грінченко
1924
Ту́пкати, каю, єш, гл. 1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.