Словарь української мови (1924)/тузувати
◀ тузлук | Словарь української мови Т тузувати |
тузяка ▶ |
|
Тузува́ти, зу́ю, єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.
◀ тузлук | Словарь української мови Борис Грінченко Т тузувати |
тузяка ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тузувати
Борис Грінченко
1924
Тузува́ти, зу́ю, єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.