Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тузлук
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́злук, ка, м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.