Словарь української мови (1924)/трепотати

by Борис Грінченко

◀ трепота

Словарь української мови Борис Грінченко Т трепотати

трепотатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трепота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.