Словарь української мови (1924)/торкотати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
торкотати
Берлін: Українське слово, 1924

Торкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.