Словарь української мови (1924)/топило
| ◀ топелець | Словарь української мови Т топило |
топити ▶ |
|
Топи́ло, ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте. Кубан.
| ◀ топелець | Словарь української мови Борис Грінченко Т топило |
топити ▶ |
|
Словарь української мови — Т
топило
Борис Грінченко
1924
Топи́ло, ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте. Кубан.