Словарь української мови (1924)/тихомирно

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тихомирно
Берлін: Українське слово, 1924

Тихоми́рно, нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати. К. ЦН. 287.