Словарь української мови (1924)/тихомирний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тихомирний
Берлін: Українське слово, 1924

Тихоми́рний, а, е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.