Словарь української мови (1924)/тихомирний
◀ тихомиритися | Словарь української мови Т тихомирний |
тихомирно ▶ |
|
Тихоми́рний, а, е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
◀ тихомиритися | Словарь української мови Борис Грінченко Т тихомирний |
тихомирно ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тихомирний
Борис Грінченко
1924
Тихоми́рний, а, е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.