Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тирша
Берлін: Українське слово, 1924

Ти́рша, ші, ж. = З'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній. Шух. I. 172.