Словарь української мови (1924)/з'їди
| ◀ з'їдень | Словарь української мови З з'їди |
з'їдини ▶ |
|
З'ї́ди, дів, м. мн. и з'ї́дини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
| ◀ з'їдень | Словарь української мови Борис Грінченко З з'їди |
з'їдини ▶ |
|
Словарь української мови — З
з'їди
Борис Грінченко
1924
З'ї́ди, дів, м. мн. и з'ї́дини, дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.